Для яких медичних та фармацевтичних працівників закладів охорони здоров’я
мінімальний розмір оплати праці не повинен бути меншим 20 000 або 13 500 гривень?
12 січня 2022 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров’я» (далі – Постанова № 2), яка передбачала підвищення з 1 січня 2022 року базової заробітної плати медичних працівників закладів охорони здоров’я державної та комунальної власності на рівні не менше:
– для лікарів (крім лікарів-інтернів) та професіоналів з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров’я – 20 000 гривень
– для посад молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівців з початковим рівнем (короткий цикл) вищої медичної освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства – 13 500 гривень.
Дана постанова поширювалась абсолютно на всіх працівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я (в тому числі і на медичних працівників закладів освіти).
З 1 січня 2023 року відповідно до постанови КМУ від 13.01.2023 р. № 28 «Деякі питання оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації державних та комунальних закладів охорони здоров’я» (далі – Постанова № 28) пункт 1 Постанови № 2 втратив чинність.
З 1 січня 2023 року мінімальні гарантії щодо розміру базової заробітної плати (не менше 13 500 або 20 000 грн.) Постановою № 28 були запроваджені не для всіх медичних працівників закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності.
Відповідно до абзацу першого підпункту 1 пункту 1 цієї постанови такі мінімальні гарантії були визначені для працівників не всіх державних та комунальних закладах охорони здоров’я, а тільки тих, які одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики.
Абзацом третім і четвертим підпункту 1 пункту 1 Постанови № 28 було установлено, що мінімальний розмір оплати праці для осіб:
– які займають лікарські посади у закладах охорони здоров’я (крім лікарів-інтернів), посади фармацевтів у закладах охорони здоров’я (крім фармацевтів-інтернів), посади професіоналів у галузі охорони здоров’я у закладах охорони здоров’я та посади професіоналів з вищою немедичною освітою у сфері охорони здоров’я, не повинен бути менше 20 000 гривень;
– які займають посади у закладах охорони здоров’я, віднесені єдиними кваліфікаційними вимогами до посад фахівців (крім лікарів – інтернів та фармацевтів – інтернів), не повинен бути менше 13 500 гривень.
Згідно з підпунктом 3 пункт 1 Постанови № 28 такі мінімальні гарантії (20 000 і 13 500 грн.), не поширюються на:
– державні та комунальні заклади охорони здоров’я, які мають укладені з Національною службою здоров’я договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, якщо витрати на оплату праці з нарахуваннями за поточний місяць, що розраховані відповідно до абзаців третього і четвертого підпункту 1 цього пункту, перевищують 85 відсотків отриманих у поточному місяці грошових коштів з урахуванням накопичених залишків;
Читайте також: Лист МОЗ від 15.02.2023 р. № 25/3931/2-23 “Щодо застосування вимог постанови КМУ від 13.01.2023 р. № 28”.
– медичних працівників, які залучені виключно до надання первинної медичної допомоги (лікарів або інших медичних працівників, які працюють під керівництвом таких лікарів), у разі, коли лікаря обрали менше ніж 70 відсотків пацієнтів оптимального обсягу практики первинної медичної допомоги.
У випадках, визначених підпунктом 3 пункту 1 Постанови № 28, а також у разі, якщо державні та комунальні закладах охорони здоров’я не одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, мінімальний розмір оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації установлюється в межах наявного фонду оплати праці, але у розмірі не менше ніж мінімальна заробітна плата, яка передбачена законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Постанова № 28 стосується тільки оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації державних та комунальних закладів охорони здоров’я.
Що стосується приватних закладів охорони здоров’я, то чинним законодавством з оплати праці передбачено, що такі заклади самостійно встановлюють для своїх працівників у колективному договорі умови оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат.
При цьому мають бути дотримані норми і гарантії, передбачені законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими), територіальними угодами (ст. 97 Кодексу законів про працю України, ст. 15 Закону України «Про оплату праці», ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди»).
————-
Мітки: 