Закон України
Про Державний бюджет України на 2025 рік
(Витяг)
Стаття 1. Визначити на 2025 рік:
– доходи Державного бюджету України у сумі 2.327.141.677,9 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України – у сумі 2.133.275.178,5 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 193.866.499,4 тис. гривень, згідно з додатком № 1 до цього Закону;
– видатки Державного бюджету України у сумі 3.929.061.884,7 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України – у сумі 3.591.627.580,7 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 337.434.304 тис. гривень;
– повернення кредитів до Державного бюджету України у сумі 15.330.060,8 тис. гривень, у тому числі повернення кредитів до загального фонду Державного бюджету України – у сумі 15.059.782,5 тис. гривень та повернення кредитів до спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 270.278,3 тис. гривень;
– надання кредитів з Державного бюджету України у сумі 54.040.439 тис. гривень, у тому числі надання кредитів із загального фонду Державного бюджету України – у сумі 16.206.496,4 тис. гривень та надання кредитів із спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 37.833.942,6 тис. гривень;
– граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України у сумі 1.640.630.585 тис. гривень, у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду Державного бюджету України – у сумі 1.459.499.116,1 тис. гривень та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 181.131.468,9 тис. гривень, згідно з додатком № 2 до цього Закону;
– оборотний залишок коштів Державного бюджету України у розмірі до 2 відсотків видатків загального фонду Державного бюджету України, визначених цією статтею.
Стаття 7. Установити з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
– дітей віком до 6 років – 2563 гривні;
– дітей віком від 6 до 18 років – 3196 гривень;
– працездатних осіб – 3028 гривень;
– працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, – 2102 гривні;
– працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, – 2102 гривні;
– працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, – 1600 гривень;
– осіб, які втратили працездатність, – 2361 гривня;
– осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в тому числі за рішеннями суду, – 1600 гривень.
Стаття 8. Установити з 1 січня 2025 року мінімальну заробітну плату:
– у місячному розмірі – 8000 гривень;
– у погодинному розмірі – 48 гривень.
Розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму, зазначеного в абзаці дев’ятому статті 7 цього Закону.
Стаття 9. Установити, що у 2025 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить:
– для працездатних осіб – 60 відсотків;
– для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю – 100 відсотків;
– для дітей – 145 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних закладах дошкільної освіти відповідно до Закону України “Про дошкільну освіту” у 2025 році не збільшується.
Стаття 20. Установити, що у 2025 році для всіх категорій працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери, державних органів розмір заробітної плати (грошового забезпечення) може змінюватися виключно в межах бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у державному бюджеті.
Стаття 30. Установити, що у 2025 році відпустки, визначені пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України “Про відпустки”, на які працівник державного органу набув право за останній відпрацьований робочий рік, мають бути використані таким працівником до кінця 2025 року.
У разі невикористання працівником державного органу відпусток, визначених частиною першою цієї статті, йому в межах затверджених видатків на оплату праці відповідного державного органу має бути виплачено грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки, на які він набув право за останній відпрацьований робочий рік.
Стаття 34. Установити, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.
Стаття 39. Установити, що у 2025 році (починаючи з 1 січня) розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначеної Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”) дорівнює двадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2025 року, крім статті 41 цього Закону, яка набирає чинності з дня набрання чинності законом про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо виплати судді місцевого суду спеціальної доплати, але не раніше 1 січня 2025 року.
3. Зупинити на 2025 рік дію:
– абзацу третього частини першої статті 57-1 в частині збереження середнього заробітку працівникам закладів та установ освіти, наукових установ, абзаців першого – п’ятого частини другої статті 61 Закону України “Про освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380; із змінами, внесеними Законом України від 15 березня 2022 року № 2126-IX), абзацу першого частини другої статті 36 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 3, ст. 25; 2020 р., № 50, ст. 468).
11. Установити, що у 2025 році оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад, з урахуванням класифікації посад, проведеної у 2024 році, крім державних органів, зазначених у пунктах 16 та 17 цього розділу та частині сьомій статті 50 Закону України “Про державну службу”.
12. З метою встановлення розмірів посадових окладів у 2025 році державні органи в межах юрисдикції поділяються за типами:
1) державні органи, юрисдикція яких поширюється на всю територію України:
– апарат органу законодавчої влади, Секретаріат Кабінету Міністрів України, постійно діючий допоміжний, постійно діючі державні, допоміжні, консультативно-дорадчі органи, утворені Президентом України, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, міністерства, з якими обов’язковому погодженню підлягають проекти актів Кабінету Міністрів України, за результатами розгляду яких оформлюється висновок, апарати (секретаріати) Ради національної безпеки і оборони України, Центральної виборчої комісії, Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Офісу Генерального прокурора;
– інші міністерства, державні органи із спеціальним статусом або ті, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України, до повноважень яких належить формування державної політики в одній чи декількох сферах, центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Державна судова адміністрація України, центральний орган управління Служби судової охорони України, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства;
– інші державні органи, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апарати та секретаріати, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва та Севастополя;
2) державні органи, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва та Севастополя, регіональні відділення постійно діючого державного органу, створеного Президентом України, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення;
3) державні органи, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення.
13. У 2025 році оплата праці державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з:
1) сталої заробітної плати – посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, інших доплат, передбачених законами України;
2) варіативної заробітної плати – премій, компенсацій за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця та за вакантною посадою державної служби, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
Грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.
Норми Закону України “Про державну службу” щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
14. Під час проведення класифікації посад кількість посад державної служби, які за функціональним розподілом віднесено до сім’ї посад, що здійснює аналіз державної політики та нормотворчу діяльність, становить не більше 50 відсотків для апарату органу законодавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України, апарату Ради національної безпеки і оборони України та постійно діючого допоміжного, консультативно-дорадчого органу, утвореного Президентом України, не більше 40 відсотків для міністерств, з якими обов’язковому погодженню підлягають проекти актів Кабінету Міністрів України, за результатами розгляду яких оформлюється висновок, не більше 30 відсотків для усіх інших державних органів від загальної кількості посад, класифікацію яких проведено.
15. У державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, визначені спеціальними законами підвищувальні коефіцієнти та кратні розміри посадових окладів державних службовців у 2025 році не застосовуються.
16. Установити, що дія абзацу шостого статті 7 цього Закону не поширюється на працівників Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного антикорупційного бюро України та Державного бюро розслідувань.
Оплата праці, грошове забезпечення працівників Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України, посадові оклади яких визначено у трьох розмірах до посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України для працівників, які займають відповідні посади в центральних органах виконавчої влади, здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2024 рік.
Оплата праці працівників Національного агентства з питань запобігання корупції здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2024 рік.
Оплата праці державних службовців Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, посадові оклади яких визначено у чотирьох розмірах до посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України для працівників, які займають відповідні посади в центральних органах виконавчої влади, здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2024 рік.
17. Оплата праці працівників Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Антимонопольного комітету України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2024 рік.
Оплата праці керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника та дисциплінарних інспекторів здійснюється відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
18. Установити, що у 2025 році оплата праці державних службовців органів сектору безпеки і оборони (крім Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України), обласних та окружних прокуратур, а також Пенсійного фонду України здійснюється на основі класифікації посад за окремою схемою посадових окладів, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
19. Установити, що до проведення першої класифікації посад для державних службовців державних органів, що не провели класифікацію посад у 2024 році, діють умови оплати праці, встановлені на 2024 рік, але не довше ніж до 1 квітня 2025 року за умови фінансового забезпечення видатків на оплату праці державних службовців таких державних органів у зв’язку з проведенням першої класифікації посад.
Класифікація посад державної служби в апараті органу законодавчої влади проводиться відповідно до каталогу посад державної служби в апараті органу законодавчої влади, затвердженого Головою Верховної Ради України за поданням Керівника Апарату Верховної Ради України.
20. Кабінету Міністрів України в місячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити з урахуванням пропозицій апарату органу законодавчої влади затвердження нормативно-правових актів або внесення змін до прийнятих раніше нормативно-правових актів з питань класифікації посад державної служби та умов оплати праці, що враховують організаційну структуру, завдання та функції апарату органу законодавчої влади, визначені Регламентом Верховної Ради України та іншими законами України.
21. Установити, що у 2025 році норми абзацу восьмого пункту 14 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про державну службу” застосовуються до 31 грудня 2025 року до державних органів, які не здійснюють оплату праці на основі класифікації посад.
Президент України В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ
м. Київ
19 листопада 2024 року
№ 4059-IX
Мітки: 