Самоізоляція: нагадуємо про дії роботодавця та працівника.

17.01.2021

Самоізоляція: нагадуємо про дії роботодавця та працівника

Джерело інформації: Управління Держпраці в Кіровоградській області

Опубліковано: Вівторок, 12 січня 2021 року.

Роз’ясненням надає начальник відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно – правових актів Управління Держпраці в області Ганна Масловська.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19)» від 13 квітня 2020 року № 555-IX, самоізоляція – це перебування особи, стосовно якої є обґрунтовані підстави щодо ризику інфікування або поширення нею інфекційної хвороби, у визначеному нею місці (приміщенні) з метою дотримання протиепідемічних заходів на основі зобов’язання особи.

Усі особи, які підлягать самоізоляції визначені у п. 3 Порядку проведення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211, із змінами внесеним Постановою КМУ від 22 квітня 2020 р. № 291.

Отже, працівник, який контактував з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID -19, крім осіб, які під час виконання службових обов’язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування або є особами, щодо яких є підозра на інфікування, або які хворіють на COVID -19 в легкій формі та не потребують госпіталізації, підлягає самоізоляції.

Лікуючий лікар визначає на підставі галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я строк самоізоляції хворого на COVID-19 або особи з підозрою на інфікування COVID-19.

Строк самоізоляції становить 14 днів.

Працівники на самоізоляції повинні звернутися за оформленням листків непрацездатності.

Пунктом 5-1 ч.1 ст.22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» 23 вересня 1999 року № 1105-XIV встановлений додатковий страховий випадок, за яким надається допомога по тимчасовій непрацездатності.

Особливий порядок видачі листків непрацездатності під час карантину передбачено розділом 5 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455.

Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, фінансова допомога за рахунок Фонду соціального страхування надається з першого дня і за весь час відсутності на роботі з цієї причини.

Відповідно до розділу 5 Інструкції право на отримання та оплату листків з тимчасової непрацездатності мають особи, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення, які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями, у разі неможливості здійснення тимчасового переведення за їх згодою на іншу роботу, не пов’язано з ризиком поширення інфекційних хвороб.

Згідно з ч.2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується у розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу), незалежно від страхового стажу, за винятком медичних працівників, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), незалежно від страхового стажу.

При зверненні працівника до роботодавця із заявою про самоізоляцію за підставами, визначеними у п. 3 Порядку проведення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, роботодавець повинен оформити його відсутність наказом (розпорядженням) про відсторонення такого працівника від роботи.

Відсторонення від роботи здійснює власник або уповноважений ним орган.

Один з таких випадків відсторонення передбачений ст. 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». «Відсторонення від роботи осіб, які є бактеріоносіями».

На період відсторонення від роботи таким особам виплачується допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Читайте також: Перелік страхових випадків, за якими надається допомога на період карантину, розширено.

Відповідно до п. 1.2. Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності, затвердженої Наказом МОЗ України від 14.04.1995 р. №66, відстороненню від роботи або іншої діяльності підлягають:

⦁ хворі на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби
⦁ особи, які є носіями збудників інфекційних захворювань;
⦁ особи, які були в контакті з хворими на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби;
⦁ особи, які відмовляються або ухиляються від обов’язкового медичного огляду;
⦁ особи, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень.

Звернемо увагу, що особами, які були в контакті з хворими на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, визнаються ті, хто знаходилися у діючому епідемічному (епізоотичному) вогнищі та зараження яких припускається за висновком лікаря-епідеміолога.

* * * *

Поділитися:

Інші статті:

Написати коментар