Про відміну пункту 10 Порядку № 100 щодо коригування відпускних при обчисленні середньої заробітної плати і порядок дій після відміни даного пункту.

17.12.2020

Про відміну пункту 10 Порядку № 100 щодо коригування відпускних при обчисленні
середньої заробітної плати і порядок дій після відміни даного пункту.

Дякуємо за перегляд реклами.

Сьогодні, на жаль, стикаємося з тією ж проблемою як і завжди, коли після видання постанов Кабінетом Міністрів у людей виникає маса запитань щодо правильності застосування їх на практиці.

Така доля спіткала і постанову Кабміну від 09.12.2020 р № 1213 ” Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100″.

Раніше проекти постанов КМУ в основному розробляло Міністерство соціальної політики України, а тепер ініціатором змін до постанови № 100 виступило Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, на жаль, не врахувало помилок попередника при підготовці проектів постанов до їх прийняття Кабміном і “наступило на ті ж граблі” – розробило “сирий” до застосування проект постанови № 1213.

Хоча тепер згідно пункту 2 постанови № 100 роз’яснення з питань обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження повинно надавати Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, а у разі коли виплати за середньою заробітною платою провадяться з бюджету або громадських фондів споживання, – за участю Міністерства фінансів і відповідних фондів, але, на наш погляд, на такі роз’яснення нам довго прийдеться чекати, тим більше, що з оновленими положеннями Порядку № 100 до роботи треба приступати вже сьогодні. Розуміючи такий стан речей, різні фахівці та експерти, не відкладаючи роботу на потім, приступили до роз’яснення застосування нових положень Порядку № 100. Ми також спробуємо долучитись до цієї роботи, тим більше, що ситуація заставляє.

Отже приступимо до роботи.

Перш за все нагадаємо, що постанова Кабміну № 1213 була прийнята на засіданні Уряду 09.12.2020 р.

Також нагадаємо, що набрання чинності актами Кабінету Міністрів України врегульовано статтею 55 Закону України від 16.05. 2008 р. N 279 “Про Кабінет Міністрів України” (далі – Закон від 16.05.2008 р. N 279), якою визначено, що постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Постанова № 1213 в суботу, 12 грудня 2020 року, була опублікована в Урядовому кур’єрі (№ 242), тобто з цієї дати вона набула чинності.

До набрання чинності постанови № 1213 пункт 10 Порядку № 100 щодо коригування заробітної плати мав такий зміст:

“10. У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів)”.

Підпунктом 6 пункту 2 постанови № 1213 було виключено пункт 10 Порядку № 100, який стосувався коригування середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження, в тому числі, зокрема, і при обчисленні відпускних.

В соціальних мережах фахівці, експерти та читачі пропонують різні свої варіанти застосування на практиці змін, внесених постановою № 1213 до постанови № 100.

Дехто в соціальних мережах пропонує встановити дату обрахунку відпускних за новими правилами (тобто без коригування заробітної плати) не з дати набрання чинності постановою № 1213, а з дати початку події, з якою пов’язана відповідна виплата, тобто з дати початку відпустки. Але ж пункт 10, який саме в деякій мірі і передбачав такий зв’язок до 12.12.2020 р., був виключений з Порядку № 100 постановою № 1213.

Так от, той хто таке пропонує, той тим самим пропонує відмінити коригування відпускних навіть за той період (у деяких випадках), коли постанови № 1213 ще навіть у вигляді проекту не існувало.

Дехто в соціальних мережах пропонує встановити дату обрахунку відпускних за новими правилами, тобто без коригування заробітної плати, з дати початку події, з якою пов’язана відповідна виплата, тобто з дати початку відпустки, але не раніше 12 грудня 2012 року. Але як поєднати такі дії у деяких випадках з вимогами статті 21 Закону України “Про відпустки” щодо того, що заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку?

Враховуючи і керуючись положенням статті 55 Закону від 16.05.2008 р. N 279, ми вважаємо, що відправною точкою щодо відміни коригування заробітної плати повинна бути дата набуття чинності постановою № 1213, тобто 12 грудня 2020 року.

Ми вважаємо, що відпускні, які були обчислені з врахуванням коригування за правилами на той час чинного положення пункту 10 Порядку № 100 і виплачені до 12.12.2020 р., перерахунку з 12.12.2020 р. не підлягають.

Згідно статті 21 Закону України “Про відпустки” заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

Так от, на нашу думку, навіть у такому випадку, коли, наприклад, відпускні були обчислені з урахуванням коригування заробітної плати та виплачені в середу, 9.12.2020 р., а початком відпустки є понеділок, 14.12.2020 р., то навіть у такому випадку вже обчислені відпускні за правилами, які діяли на той час та виплачені до 12.12.2020 р., перерахунку та поверненню після 12.12.2020 р. не підлягають. Тим більше, з урахуванням положення статті 3 цього Закону, яке унеможливлює це зробити.

Нагадаємо, що згідно статті 3 Закону України “Про відпустки” за бажанням працівника в разі його звільнення йому має бути надано невикористану відпустку з наступним (подальшим) звільненням. Днем звільнення працівника з роботи у такому випадку є останній день його відпустки.

Нагадаємо також, що відповідно до положень статті 127 КЗпПУ, якій регламентує обмеження відрахувань із заробітної плати, утримання із заробітної плати зайво виплачених сум можна провадити тільки тих, які були допущені внаслідок рахункових помилок.

Норми статті 1215 Цивільного Кодексу України також передбачають, що не підлягають поверненню безпідставно отримані виплати, у тому числі заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

У даному випадку ми також виходимо з положення статті 58 Конституції України згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Зворотна дія нормативно-правового акта у часі — це дія нового нормативно-правового акту на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

І на сам кінець хочемо повідомити, що дане роз’яснення носить лише інформаційний та необов’язковий характер. Право надавати роз’яснення з питань обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження надано державним органам, вказаним у пункті 2 постанови № 100.

————

Поділитися:

Інші статті:

Написати коментар