Надання допомоги по вагітності та пологах у випадках коли жінка продовжує працювати

19.06.2019

Надання  допомоги  по  вагітності  та  пологах
у випадках коли жінка продовжує працювати

Джерело інформації:  Управління виконавчої дирекції ФСС у Вінницькій області.

Згідно частини 1 статті 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (далі – Закон), право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей – 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1 – 3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 – до пологів та 90 – після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Підставою для призначення допомоги по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності ( стаття 31 Закону).

В Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 № 455 визначено, що листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами видається за місцем спостереження за вагітною з 30 тижнів вагітності воднораз на 126 календарних днів.

Жінкам, які належать до І-ІІІ категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, видається листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами з 27 тижнів вагітності тривалістю 180 календарних днів (90 днів на період допологової відпустки і 90 – на період післяпологової відпустки).

Саме з дати настання страхового випадку, у застрахованої особи виникає право на зазначену допомогу. Скористатися своїм правом на відпустку або продовжувати працювати ще деякий час застрахована особа вирішує особисто. При цьому допомога по вагітності та пологах може бути призначена комісією із соціального страхування підприємства, установи (організації) лише за дні фактичної відпустки по вагітності та пологах.

Читати також: Щодо особливості розрахунку допомоги по вагітності та пологах.

Згідно із пунктом 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2011 № 1266 (далі – Порядок) середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (період перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, – тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі – поважні причини).

Пунктом 25 Порядку передбачено що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Отже, у випадках коли жінка після отримання права на відпустку по вагітності та пологах продовжує працювати, розрахунковим періодом є 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому виданий листок непрацездатності, а не коли жінка фактично пішла у відпустку.

Слід також відмітити, що відповідно до статті 26 Закону допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу. Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

——————-

Поділитися:

Інші статті:

Написати коментар