Щодо змісту частини третьої ст. 21 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”

13.03.2019

Щодо змісту частини третьої ст. 21 Закону України
“Про службу в органах місцевого самоврядування”

До 01.01.2008 р. частина третя ст. 21 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” читалась в такій редакції: “Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування, виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і посад”.

З 01.01.2008 р. відповідно до змін, внесених в цей закон Законом України від 28.12.2007 р. № 107-VI частина третя ст. 21 набула наступного змісту: ” Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України”.

Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 ці зміни були визнані неконституційними.

Відповідно до ст. 129¹ Конституції України “Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання“.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 129¹ Конституції України, частину третю ст. 21 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” сьогодні потрібно застосовувати у редакції, яка діяла до 01.01.2008 р., тобто “Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування, виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і посад”.

В 2015 році Верховною Радою України був прийнятий Закон України “Про державну службу”, відповідно до якого в 2016 році, на відміну від умов оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування, умови оплати праці працівників державних органів були істотно змінені. Але ці зміни, як бачимо, не знайшли відображення в статті 21 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”.

Нагадаємо деякі статті Закону України “Про Конституційний Суд України” щодо виконання рішення Конституційного Суду, які викладені в наступній редакції:

Стаття 89. Рішення Суду повинно містити резолютивну частину із зазначенням того, що рішення Суду є обов’язковим до виконання, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Стаття 91. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Стаття 98. За невиконання рішень та недодержання висновків Суду настає відповідальність згідно із законом.

——————–

Поділитися:

Інші статті:

Написати коментар