N 431/13/133-15 від 22.07.2015 р. “Щодо відпустки за ненормований робочий день за неповного робочого часу”


МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 22.07.2015 р. N 431/13/133-15

Щодо відпустки за ненормований робочий день за неповного робочого часу

У Департаменті заробітної плати та умов праці розглянуто Ваше звернення і повідомляється.

Згідно з пунктом другим частини першої ст. 8 Закону України “Про відпустки” щорічна додаткова відпустка працівникам з ненормованим робочим днем надається тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Список професій і посад працівників з ненормованим робочим днем із зазначенням конкретної тривалості відпустки в межах її семиденної тривалості, тобто від 1 до 7 днів включно, затверджується на підприємстві як додаток до колективного договору.

Міністерством праці та соціальної політики України розроблено і наказом від 10.10.97 р. N 7 (зі змінами від 05.02.98 р. N 18) затверджено Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці (далі – Рекомендації).

Згідно з п. 2 Рекомендацій ненормований робочий день не рекомендується застосовувати для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.

Пунктом 5 Рекомендацій також визначено, що ненормований робочий день може застосовуватись у першу чергу для осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі. При роботі з неповним робочим днем його тривалість чітко визначена (певна кількість годин на день).

На працівників з ненормованим робочим днем поширюється встановлений на підприємстві, в установі, організації режим робочого часу. У зв’язку з цим власник або уповноважений ним орган не має права систематично залучати працівників, які працюють за таким режимом, до роботи понад встановлену тривалість робочого часу (п. 4 Рекомендацій).

У разі коли працівник систематично залучається до роботи понад встановлену тривалість робочого часу, перепрацьовані години можна кваліфікувати як надурочні, що підлягатимуть подвійній оплаті за ст. 106 КЗпП.

Таким чином, підприємство, установа, організація самостійно в колективному договорі визначає перелік професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, та відповідно встановлює тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день по кожному виду робіт, професій, посад, враховуючи періодичність виконання робіт понад встановлену тривалість робочого часу, коло обов’язків і обсяг виконаних робіт.

У випадку, якщо у зв’язку із специфікою роботи працівник з неповним робочим днем періодично виконує основну роботу поза межами робочого часу, йому може бути встановлено ненормований робочий день і відповідно щорічну додаткову відпустку на умовах, визначених у колективному договорі.

Чинне законодавство на сьогодні не містить заборони застосування ненормованого робочого дня для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.

Рекомендації Мінсоцполітики не реєструються в Міністерстві юстиції України в установленому порядку, а тому не є нормативно-правовими актами.

Заступник директора Департаменту – начальник відділу  А. Литвин

 

Інші статті:

Написати коментар