№ 928-VIII від 25.12.2015 р. “Про Державний бюджет України на 2016 рік”

04.01.2016

1

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Державний бюджет України на 2016 рік

від 25 грудня 2015 року № 928-VIII
із змінами відповідно до Закону
від 19 травня 2016 року № 1384-VIII
( Витяг )

Стаття 1. Визначити на 2016 рік:
– доходи Державного бюджету України у сумі 601.838.695 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України – у сумі 569.485.679,3 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 32.353.015,7 тис. гривень, згідно з додатком № 1 до цього Закону;
– видатки Державного бюджету України у сумі 674.491.066,9 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України – у сумі 640.262.575,1 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 34.228.491,8 тис. гривень;
– повернення кредитів до Державного бюджету України у сумі 5.693.499,5 тис. гривень, у тому числі повернення кредитів до загального фонду Державного бюджету України – у сумі 3.634.106,5 тис. гривень та повернення кредитів до спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 2.059.393 тис. гривень;
– надання кредитів з Державного бюджету України у сумі 16.735.127,6 тис. гривень, у тому числі надання кредитів із загального фонду Державного бюджету України – у сумі 1.750.952,9 тис. гривень та надання кредитів із спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 14.984.174,7 тис. гривень;
– граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України у сумі 83.694.000 тис. гривень, у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду Державного бюджету України – у сумі 68.893.742,2 тис. гривень та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України -у сумі 14.800.257,8 тис. гривень, згідно з додатком № 2 до цього Закону.

Стаття 7. Установити у 2016 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі
– з 1 січня 2016 року -1330 гривень,
– з 1 травня – 1399 гривень,
– з 1 грудня – 1544 гривень,
а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років:
– з 1 січня 2016 року -1167 гривень,
– з 1 травня – 1228 гривень,
– з 1 грудня – 1355 гривень;
дітей віком від 6 до 18 років:
– з 1 січня 2016 року – 1455 гривень,
– з 1 травня – 1531 гривня,
– з 1 грудня – 1689 гривень;
працездатних осіб:
– з 1 січня 2016 року – 1378 гривень,
– з 1 травня – 1450 гривень,
– з 1 грудня – 1600 гривень;
осіб, які втратили працездатність:
– з 1 січня 2016 року – 1074 гривні,
– з 1 травня – 1130 гривень,
– з 1 грудня – 1247гривень.

Стаття 8. Установити у 2016 році мінімальну заробітну плату:
у місячному розмірі:
– з 1 січня – 1378 гривень,
– з 1 травня –1450 гривень,
– з 1 грудня – 1600 гривень;
у погодинному розмірі:
– з 1 січня -8,29 гривні,
– з 1 травня – 8,69 гривні,
– з 1 грудня – 9,59 гривні.

Стаття 9. Установити, що у 2016 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб – 21 відсоток, для дітей – 85 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів – 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2016 році не може бути більше 75 відсотків рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дитячих дошкільних закладах відповідно до Закону України “Про дошкільну освіту” у 2016 році збільшується відповідно до зростання прожиткового мінімуму.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року.

2. Додатки №№ 1 – 10 до цього Закону є його невід’ємною частиною.

11. Установити, що норми і положення:
– частин першої та другої статті 9, статей 14, 22, 36, 37 та 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399 із наступними змінами);
-частини другої статті 12, пункту “ж” частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами);
– статті 4 Закону України “Про встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 12, ст. 187);
– Закону України “Про вищу освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 37-38, ст. 2004);
– частини другої статті 35, частини п’ятої статті 41, статті 57, частини другої статті 61 Закону України “Про освіту” (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 34, ст. 451);
– частин першої, другої, п’ятої статті 14, статті 21, абзаців другого – десятого частини першої
статті 25 Закону України “Про загальну середню освіту” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230; 2014 р., № 2,
ст. 41);
– абзацу першого частини другої, абзаців другого, четвертого частини третьої статті 18, абзацу третього частини четвертої статті 21, частини першої статті 22 Закону України “Про позашкільну освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 46, ст. 393; 2005 р., № 26, ст. 1484; 2014 р., № 2-3, ст. 41);
– частини другої статті 14, частини третьої статті 30 Закону України “Про дошкільну освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 49, ст. 259);
– статті 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 42-43, ст. 293; 2013 р., № 30, ст. 341);
– частин першої та третьої статті 25, статті 26 Закону України “Про дипломатичну службу” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 5, ст. 29; 2011 р., № 31, ст. 296);
– частини третьої статті 22, абзацу другого частини першої, частини третьої статті 29 Закону України “Про культуру” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 24, ст. 168);
– статті 14 Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 27, ст. 904);
– статті 44 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 45, ст. 397);
– частини третьої статті 119, статті 250 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375 із наступними змінами);
– частини другої статті 13, частини першої
статті 14, абзацу сьомого частини другої статті 21 Закону України “Про театри і театральну справу” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 26, ст. 350);
– абзаців восьмого та дев’ятого частини другої статті 28 Закону України “Про музеї та музейну справу” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 25, ст. 191);
– Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”;
– частин третьої, четвертої та п’ятої статті 26 Закону України “Про фізичну культуру і спорт” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 14, ст. 80);
– Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 41-45, ст. 529);
– Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 30, ст. 271);
– абзацу п’ятого частини третьої статті 5, частин п’ятої, чотирнадцятої- шістнадцятої статті 19 Закону України “Про охорону дитинства” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142);
-статей 41 та 441, абзацу третього частини другої статті 47 Закону України “Про професійно-технічну освіту” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 32, ст. 215);
– частини третьої статті 15 Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 7, ст. 45);
-частин четвертої – шостої статті 14 Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 50,
ст. 302);
– абзацу десятого частини першої статті 1, частини першої статті 24, частини першої статті 25 Закону України “Про оздоровлення та відпочинок дітей” (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 45, ст. 313; 2009 р., № 41, ст. 597);
-пункту 14 частини другої статті 18 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 50-51, ст. 2057);
– Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 26, ст. 273; із змінами, внесеними законами України від 20 листопада 2012 року
№ 5483-VI та від 19 грудня 2013 року № 714-VII);
– частини першої статті 21, частини дванадцятої статті 29 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 27, ст. 385);
– пункту 3 статті 8, статей 91, 11, 12, абзаців першого і другого пункту 2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190);
– частин п’ятої та сьомої статті 21 Закону України “Про Національну гвардію України” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 17, ст. 594);
– статей 1, 9, 40, 481 Житлового кодексу Української РСР (Відомості Верховної Ради УРСР, 1983 р., додаток до № 28, ст. 573);
– частини другої статті 33, статті 81 Закону України “Про прокуратуру” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2-3, ст. 12);
– абзацу шостого частини третьої статті 6 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 16, ст. 255);
– частин третьої, сьомої та одинадцятої статті 119 Кодексу цивільного захисту України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 34-35, ст. 458);
– Закону України “Про Національну поліцію” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р.,
№ 40-41, ст. 379);
– Закону України “Про пробацію” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 13, ст. 93)
застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України.

Президент України                          П.ПОРОШЕНКО
25 грудня 2015 року
№ 928-VІІІ

Поділитися:

Написати коментар


Advertisment ad adsense adlogger