Правила обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

27.06.2014

Правила обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

З 04.07.2015 р. на підставі постанови КМУ від 26.06.2015 р. № 439 “Про внесення змін до постанови КМУ від 26 вересня 2001 р. № 1266″  дана стаття втратила актуальність.

Правила обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами визначені Порядком обчислення середньої заробітної плати(доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (далі – Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. N 1266.

Цим Порядком визначені:

I. Три поважні причини, через які застрахована особа не працювала, а саме:

– тимчасова непрацездатність;
– відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
– відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком.

II. Розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата.

Розрахунковий період, який застосовується для обчислення середньої заробітної плати є період роботи за останнім основним місцем роботи застрахованої особи перед настанням страхового випадку, протягом якого вона працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.

Таким періодом є останні повні (з першого до першого числа) шість календарних місяців, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Іноді буває так, що жінка отримала листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами, але деякий час ще продовжує працювати.

У цьому випадку розрахунковим періодом є шість календарних місяців, що передують місяцю, в якому жінка мала піти у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами на підставі листка непрацездатності, а не шість календарних місяців, що передують місяцю, в якому жінка фактично пішла у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.

Повні місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з першого до першого числа з поважних причин (тимчасова непрацездатність,відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду.

Наприклад, якщо застрахована особа після закінчення у неї відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку приступила до роботи 20 січня 2014 року, то при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по страховому випадку, який настав у неї у квітні 2014 року, січень 2014 року не виключається з розрахункового періоду(тому що він не повний) і до розрахунку береться його частина та повні місяці – лютий та березень.

Якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менш як 6 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані повні (з першого до першого числа) календарні місяці, в яких сплачено страхові внески.

У разі коли застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менше ніж календарний місяць, середня заробітна плата для розрахунку допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами обчислюється з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але не вище за розмір середньої заробітної плати за всіма видами економічної діяльності в місяці, що передує місяцю,в якому настав страховий випадок,відповідно в Автономній Республіці Крим,областях, містах Києві та Севастополі (за даними Держкомстату) та не нижче за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.

За вибором особи для розрахунку допомоги по вагітності та пологах середня заробітна плата може обчислюватися за декількома місцями роботи сумарно за шість календарних місяців у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку. У такому випадку обчислення середньої заробітної плати здійснюється робочими органами відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до пункту 17 Порядку на підставі довідок про середню заробітну плату, що подаються(надсилаються)застрахованою особою.

III. Виплати, з яких обчислюється середня заробітна плата.

Середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну заробітну плату, додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і з яких обчислюється середня заробітна плата для розрахунку допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.

Перелік видів виплат з яких обчислюється середня заробітна плата для розрахунку допомоги

(Дані наведені в розрізі структури заробітної плати працівників закладів та установ органів місцевого самоврядування)

1. Фонд основної заробітної плати

1.1.Винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво.
1.2. Оплата праці за час перебування у відрядженні (не включає відшкодування витрат у зв’язку з відрядженням: добових, вартості проїзду, витрат на наймання житлового приміщення).
1.3. Оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт:

– згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності);
– згідно з договорами між підприємствами про надання робочої сили (безробітним за виконання громадських робіт, учням та студентам, які проходять виробничу практику на підприємстві чи залучені на тимчасову роботу на період канікул).

2. Фонд додаткової заробітної плати

2.1. Надбавки та доплати до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених чинним законодавством, за:

– суміщення професій (посад);
– розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт;
– виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;
– роботу у важких і шкідливих умовах праці;
– роботу в нічний час;
– керівництво бригадою;
– класність водіям (машиністам) транспортних засобів;
– високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи;
– знання та використання в роботі іноземної мови;
– науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності;
– почесне звання «заслужений»;
– допуск до державної таємниці;
– ранги державних службовців та посадовим особам місцевого самоврядування;
– вислугу років;
– престижність роботи;
– використання в роботі дезинфікувальних засобів;

2.2. Премії, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування.
2.3. Оплата роботи в надурочний час і у святкові та неробочі дні, у розмірах та за розцінками, установленими чинним законодавством.
2.4. Суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати працівників.
2.5. Суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.
2.6. Оплата за невідпрацьований час:

–  оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством;
–  оплата додаткових відпусток у зв’язку з навчанням та творчих відпусток;
–  оплата додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
–  суми заробітної плати, що зберігаються за основним місцем роботи працівників, за час їхнього навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
–  оплата спеціальної перерви в роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгового часу неповнолітнім;
–  оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків, якщо вони виконуються в робочий час;
–  оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, що надаються після кожного дня здавання крові або днів, приєднаних за бажанням працівника до щорічної відпустки;
–  оплата, що зберігається за працівником, який підлягає медичному огляду, за основним місцем роботи за час перебування в медичному закладі на обстеженні;
–  оплата простоїв не з вини працівника.

3. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. До них належать:
3.1. Нарахування за невідпрацьований час, не передбачені чинним законодавством, зокрема працівникам, які вимушено працювали скорочений робочий час та перебували у відпустках з ініціативи адміністрації (крім допомоги по частковому безробіттю), брали участь у страйках;
3.2. Винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер, зокрема:

–  одноразові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі);
–  грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов’язків.

3.3. Матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників;
3.4. Грошова (вихідна) допомога при виході на пенсію (у відставку).

Виплати, які не включаються до розрахунку допомоги

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. N 1170 затверджено “Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок”, а відповідно ці види виплат не є об’єктами для розрахунку допомоги по вагітності та пологах.

У разі коли застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер в такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу.

Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин(тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.

У разі коли на підприємстві, в установі та організації встановлено неповний робочий день(робочий тиждень), середня заробітна плата обчислюється виходячи з частини місячної тарифної ставки(посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку, що відповідає його графіку роботи.

При розрахунку допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами до середньої заробітної плати включається заробітна плата у межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом, з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування (на які нараховується єдиний внесок).

Відповідно до п.3 ст.4 закону України від 18.01.2001 р. N 2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» застрахованим особам (крім добровільно застрахованих та застрахованих, які знаходились у страхових випадках, передбачених цим Законом, або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), які сплачують страхові внески менше повних шести календарних місяців протягом останніх дванадцяти календарних місяців перед настанням страхового випадку, допомога по вагітності та пологах відповідно до цього Закону виплачується виходячи з фактичної заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески, але не вище розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

IV. Обчислення середньої заробітної плати

Для розрахунку допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами застосовується середньоденна заробітна плата за один календарний день.

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин – тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком).

Середньоденна заробітна плата не може перевищувати максимальну суму (граничну величину) заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, в розрахунку на один день, яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин(тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається виходячи з місячної або частини місячної тарифної ставки(посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку, а середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається шляхом ділення цієї місячної тарифної ставки (посадового окладу) або її частини на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44).

V. Обчислення суми допомоги

Сума допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами розраховується шляхом множення суми денної виплати, величина якої встановлюється у розмірі 100% до розрахованої вище середньоденної заробітної плати, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Іноді буває так, що жінка отримала листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами, але деякий час ще продовжує працювати.

Слід пам’ятати, що чинним законодавством не передбачена одночасна, за один і той самий період, виплата заробітної плати і допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Це пов’язано з тим, що за визначенням, наведеним в п.1 ст.38 закону України від 18.01.2001 р. N 2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», допомога по вагітності та пологах покликана компенсувати втрату заробітної плати працівниці в період відпустки по вагітності та пологах.

На це необхідно звернути увагу.

Сума допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами розраховується за кожен місяць окремо.

VI. Призначення допомоги за місцями роботи за сумісництвом.

Якщо застрахована особа працює за сумісництвом, виплата допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами здійснюється на підставі копії листка непрацездатності, виданого в установленому порядку, засвідченої підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи.

Якщо застрахована особа працює на кількох роботах за сумісництвом, для призначення допомоги додатково до документів, зазначених вище, додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.

Середньоденна заробітна плата за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість календарних днів у відповідному періоді розрахункового період за основним місцем роботи.

Якщо особа у розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом не працювала кілька днів, що припадають на розрахунковий період за основним місцем роботи, для розрахунку допомоги середньоденна заробітна плата за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої у розрахунковому періоді заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески за фактично відпрацьовані календарні місяці, на кількість календарних днів за місцем роботи за сумісництвом.

Сумарна заробітна плата, з якої розраховується допомога, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем(місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розмір максимальної величини(граничної суми) заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування(на які нараховується єдиний внесок).

 

Поділитися:

Інші статті:

Написати коментар


Advertisment ad adsense adlogger