№ 385/10/136-12 від 12.10.2012 р. “Щодо збереження класності водіям автотранспортних засобів”.


Мінсоцполітики України

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
№ 385/10/136-12 від 12.10.2012 р.

(Витяг)

Щодо збереження класності водіям автотранспортних засобів.

У Національному класифікаторі України ДК 003:2010 “Класифікатор професій”, затвердженому наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. N 327, міститься професійна назва роботи “Водій автотранспортних засобів” з кодом 8322.
На сьогодні чинна нова редакція кваліфікаційної характеристики професії водія автотранспортних засобів за категоріями “B”, “C1”, “C”, “Dl”, “D”, “BE”, “C1E”, “CE”, “DIE”, “DE” затверджена наказом Мінінфраструктури від 06.07.2012 р. N 374, яка міститься у Випуску 69 “Автомобільний транспорт” Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 14.02.2006 р. N 136).
Примітками до зазначеної кваліфікаційної характеристики передбачено, що у процесі роботи суб’єкт господарювання може присвоїти водію кваліфікацію II чи I класу.

Для присвоєння II класу у посвідченні водія повинен бути дозвіл на керування транспортними засобами категорій “B”, “BE”, “C”, “CE” або “DE” (“D”), а також безперервний стаж роботи водієм III класу у даного суб’єкта господарювання – не менше трьох років.

Для присвоєння I класу повинен бути дозвіл на керування транспортними засобами категорії “B”, “BE”, “C” “CE”, “D”, “DE”, а також безперервний стаж роботи водієм II класу у даного суб’єкта господарювання – не менше двох років.

Введення цих змін не впливає на раніше присвоєні класності суб’єктами господарювання.

Отже, присвоєння водіям I та II класів здійснюється відповідно до норм примітки зазначеної кваліфікаційної характеристики та оформлюється наказом по підприємству із встановленням доплати за класність.

Класність водіям присвоюється кваліфікаційною комісією на підприємстві під час кваліфікаційної атестації.
Чинними нормативно-правовими актами України не передбачено норми щодо збереження класності водіям, присвоєної роботодавцем на попередньому місці роботи. Прийняття рішення щодо цього питання є компетенцією керівника підприємства.

Згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. N 58 (із змінами), у графі 3 “Відомості про роботу” трудової книжки зазначається конкретне найменування цеху, відділу, підрозділу, дільниці, виробництва, до якого прийнято працівника, а також робота, професія або посада і присвоєний розряд. Записи про назву роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, здійснюються відповідно до професійних назв робіт, зазначених у Класифікаторі професій.

Згідно із Загальними положеннями Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХП), які містяться у Розділі 2 “Професії робітників” Випуску 1 “Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності” ДКХП, затвердженого наказом Мінпраці України від 29.12.2004 р. N 336, у всіх записах про виконувані роботи (штатний розпис, запис до трудових книжок тощо) слід зазначати повну назву професії відповідно до Довідника і кваліфікаційний розряд (категорію).

Враховуючи вищезазначене, у трудових книжках працівників запис про назву професії виконується із зазначенням кваліфікаційної категорії, розряду, класу, наприклад, “Водій автотранспортних засобів I класу”, оскільки I та II класи водіїв є рівнем кваліфікації працівника.

Директор Департаменту стратегічного планування О. КРЕНТОВСЬКА

Написати коментар