Простій у розрахунку середньої заробітної плати.


Середня зарплата згідно з Порядком № 100

Джерело інформації: Видання “ОПЛАТА ПРАЦІ” БЕРЕЗЕНЬ, 2021/№ 5

Автор: Руда Тетяна, шеф-редакторка

Положення Порядку № 100 ми використовуємо для розрахунку сум таких виплат: відпускні, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога, середня зарплата, яка зберігається за період військової служби за контрактом, підвищення кваліфікації тощо.

Спочатку розглянемо, як період простою треба враховувати у розрахунку середньоденної зарплати для відпускних та компенсації за невикористану відпустку. У цьому випадку розрахунковий період — 12 календарних місяців, що передують місяцю відпустки чи виплати компенсації за невикористану відпустку.

Азбацом шостим п. 2 Порядку № 100 визначено: час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається із розрахункового періоду.

Нагадаємо: згідно зі ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабміном, оплачується із розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Таке формулювання «не нижче» дозволяє роботодавцям оплачувати час простою у більшому розмірі. Підвищені «простійні» гарантії зазвичай прописують у галузевих нормативних документах, на підставі яких розробляється колективний договір.

Так, наприклад, для працівників закладів освіти у п.п. 8.3.3 Галузевої угоди між МОН та Профспілкою на 2016 — 2020 роки передбачено, що оплата простою здійснюється у розмірі середньої заробітної плати, але не менше тарифної ставки (посадового окладу).

Отже, період простою може бути оплачено у розмірі 2/3 тарифної ставки чи середньої зарплати.

У розрахунку середньоденної зарплати за 12 календарних місяців є дуже важливим, як саме було оплачено період простою. Якщо оплата простою проведена у розмірі 2/3 тарифної ставки (окладу) працівника, то така оплата вважається частковою. Тому цей період виключається із розрахункового періоду.

При цьому майте на увазі: довготривалий період простою виключається із розрахункового періоду разом із вихідними днями, які на нього припадають.

У листі Мінекономіки від 08.02.2021 р. № 4708-06/7891-09 фахівці цього відомства як раз наголошують на цьому. Річ у тім, що деякі незалежні експерти вважають, що із розрахункового періоду треба виключати тільки робочі дні, які припадають на період простою. А вихідні дні у розрахунку відпускних чи компенсації за невикористану відпустку треба залишити.

Але це — хибна думка.

Із розрахункового періоду виключайте усі КАЛЕНДАРНІ дні, на які припадає період простою.

Розглянемо приклад.

Приклад. На підприємстві було запроваджено простій на період з 18.03.2020 р. по 31.05.2020 р. Працівник збирається у відпустку з 9 березня 2021 року.

Як визначити кількість календарних днів за розрахунковий період, які приймають участь у розрахунку середньоденної зарплати?

Розрахунковий період у нашому прикладі: березень 2020 року — лютий 2021 року.

Загальна кількість календарних днів за розрахунковий період — 365.

Кількість святкових та неробочих днів, які припадають на розрахунковий період, — 11.

Кількість календарних днів, які припадають на період простою:

14 + 30 +31 – 3 = 72 (дні).

Зверніть увагу: не зробіть при розрахунку помилку та не «викиньте» двічі із розрахункового періоду святкові та неробочі дні, які припадають на період простою. У нашому прикладі це три дні: 19 квітня (Великдень), 1 та 9 травня.

Кількість календарних днів за розрахунковий період складе:

365 – 11 – 72 = 282.

Увага! Згідно Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р.  № 2136-ІХ  з 24.03.2022 р. і до закінчення воєнного стану святкові і неробочі дні з розрахункового періоду не виключаються.

А що робити, якщо період простою оплачено за середньою зарплатою? У цьому випадку період простою не викидається із розрахунку середньої зарплати для визначення відпускних та компенсації за невикористану відпустку.

Перейдемо до розрахунку середньої зарплати за останні 2 календарні місяці роботи. Таку середню ми розраховуємо для визначення суми вихідної допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення, на соцпобут та для інших виплат.

Тут все просто. Зарплату за відпрацьований час ділимо на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.

Період простою не є відпрацьованим періодом. А тому у розрахунку середньоденної зарплати за останні 2 календарні місяці роботи участі не приймає. Причому незалежно від того, яким чином оплачено простій (2/3 від окладу чи у розмірі середньої зарплати).

Середня зарплата згідно з Порядком № 1266

Середньоденну зарплату згідно з Порядком № 1266 ми розраховуємо для визначення суми лікарняних чи допомоги по вагітності та пологах.

У цьому Порядку чітко визначено, що у розрахунковому періоді не враховуються календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин.

До поважних причин належать:

  • тимчасова непрацездатність;
  • відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;
  • відпустка без збереження заробітної плати.

Отже, період простою не виключається із розрахункового періоду для визначення суми лікарняних чи декретних. Відповідно сума оплати періоду простою включається до розрахунку середньоденної зарплати. Причому не має значення, як було оплачено період простою.

Узагальнимо наведену інформацію в таблиці.

Включення простою у розрахунок середньої зарплати

Розрахунок середньої зарплати

Період простою оплачено у розмірі:

2/3 посадового окладу

середньої зарплати

Для відпускних чи компенсації за невикористану відпустку

Не включаємо

Включаємо

Для вихідної допомоги, матеріальної допомоги та інших виплат

Не включаємо

Не включаємо

Для лікарняних чи допомоги по вагітності та пологах

Включаємо

Включаємо

———–

Інші статті:

Написати коментар